[SLAVASAM]

Динамо бере Кубок України в серії пенальті!

Приблизно такий матч ми й очікували: практично повне рівність, невелику кількість моментів і реалізація, як головний критерій при формуванні результату. І взагалі, хороший, якісний футбол, якого у внутрішніх українських турнірах зараз стало дуже небагато.

s:

Єдине, що напружувало і збивало темп гри – постійні мікротравми і відповідно паузи. Буквально кожні п'ять хвилин гра зупинялася, хтось опинявся на газоні, лікарі робили забіг, ритм знижувався. І при тому, що справа не в симуляції або затягуванні часу (тим більше, нікому резону вбивати хвилини не було), а в реальних наслідках боротьби. У підсумку Кучер у стику перед перервою отримав травму, а Хачеріді ногою на пару секунд вимкнув світло Вигляді. Будь на місці Домагоя гравець Шахтаря, центральний захисник Динамо напевно б отримав, як мінімум, жовту картку.

Два найбільш цікавих рішення Луческу і Реброва виглядають так. Містер несподівано пожертвував Тайсоном на користь Бернарда. І це при тому, що до Тайсону традиційно не буває претензій в плані самовіддачі. Бернард до шансу поставився відповідально: не филонил, не розчинявся, а дуже навіть проявляв активність.

Ребров вирішив залишити в запасі Антунеша і на відміну від Луческу помилився. Виду на своїй половині поля помарок не робив, але при цьому зіпсував кілька найперспективніших атак на ворота Шахтаря. Домагоя для гри на фланзі захисту критично не вистачає атакуючого скілу. У ситуаціях, коли потрібен був тільки точний простріл\навіс Виду діяв дуже не акцентовано і бездумно. Чому в перерві відбулася рокіровка Сілва – Антунеша – на момент написання звіту відомо не було. Або Данило пошкодився, або Ребров вирішив, що португалець зуміє правильно розпорядитися простором на лівому фланзі. До речі, неідеальний матч у захисті провів Срна – як раз таки зона правого захисника у Шахтаря регулярно тріщала, особливо в першому таймі.

Зате досить благополучно для Шахтаря відіграв центр півзахисту. Найбільші сумнів викликав Ілсіньо: бразильський ветеран проводив останній матч за "Шахтар" і навряд чи б з'явився сьогодні на полі (ну максимум, на заміну при сприятливому результаті – заради проводів). Але справа в тому, що Фред травмований, а Фернандо користується приблизно такою довірою Луческу, як у свій час Василь Кобін.

Обидва тайми голів не принесли, але перший виявився більш подієвим, ніж другий. Команди в міру обережно – не заривалися, звичайно, не неслися вперед, але при цьому не зводили гру до виключно оборонною думкам. У другій половині боязнь допустити фатальну помилку зросла, а тому знизилися гострота. Зате почастішали симуляції в штрафний, але спроби заробити несправедливий гол нічим не закінчилися. І це дуже добре, що суддя розібрався і уникнув скандальних рішень.

Під кінець гри згадав чернігівське минуле Андрій Ярмоленко. Ребров вирішив, що Кравець не приніс особливої швидкості протягом трьох чвертей гри, навряд чи дасть щось нове і перевів на позицію центрфорварда Ярмоленко. Шкода, Мораєса на цей матч нереально було заявити: у відсутності Мбокані і Теодорчика екс-металлурговский бомбардир виявився б дуже до речі.

Цікавіше пішло після фінального свистка. Не завдяки тому, що команди раптом збільшили атакуючий потенціал – ні, просто дуже стомилися. З-за цього збільшилася простір в центрі поля, виникли вільні зони і небезпечні для захисту чисельні переваги.

Правда, найреальніший шанс виник спонтанно. Драгович допустив несподівану помилку в простій ситуації (нетипово для австрійця), Гладкий підстеріг, але супершансом не розпорядився. Потенційно для Гладкого міг би трапиться один з ключових моментів кар'єри: переможний гол у фіналі Кубка напевно підвищив його рейтинг в голові Мірчі Луческу, але не склалося. До другого овертайму Шахтар, здається, підійшов більш втомленим, якщо судити по атакуючій активності: Динамо кілька хвилин не випускали суперника з власний половини. Кульмінацією нетривалого натиску став найгостріший момент після кутового: Шахтар врятувала голова Шевчука, яка прямо на стрічці перервала траєкторію м'яча.

У цих двох моментах весь сьогоднішній фінал: фактично повна рівновага команди, яке могло бути розділене більш успішною реалізацією, але в ключовому компоненті обидві команди не досягли успіху. За п'ять хвилин до кінця стало очевидно, що до серії пенальті більше прагне Динамо. Рибалка необґрунтованим підкатом достроково закінчив свій клубний сезон, а в більшості Шахтар намагався проломити оборону Динамо в позиційний наступ. Шансів на успіх було спочатку трохи.

У протистоянні Шовковський vs П'ятов фаворит був очевидний, але Динамо підвела португальська бригада, а свято Шахтарю не зумів подарувати Ракицький. Шовковський таки виграв чергову серію пенальті, а "Динамо" зробило золотий дубль.

Наостанок традиційна рубрика під назвою "недоболельщики". Після промаху Ракицького перша групка не самих кмітливих представників фанатського сектора Динамо вчинила безглуздий забіг біговими доріжками – з допомогою Бельханды, Ярмоленко і стюардів купку вгамували. У підсумку недоумкувата юрба влаштувала боксерський міжсобойчик, била стюардів, зламала ворота і так далі. Браво! Українська публіка успішно евроинтегрировалась, ура.

Цікаво, скільки ще таких випадків треба, щоб довести безпорадність стюардів і зрозуміти необхідність більш жорстких огорож для всіх без винятку секторів.

Ігор Суркіс, Олег Гусєв і Олександр Шовковський якось заспокоїли натовп, а неадекватні вболівальники під рідкісні крики "ганьба" потопали назад. Спасибі уболівальникам за те, що з запізненням таки дозволили провести церемонію нагородження.

Динамо - Шахтар 0:0 (по пенальті 5:4)

Динамо: Шовковський — Данило Сілва (Антунеш, 46), Хачеріді, Драгович, Виду — Велозу, Рибалка — Ярмоленко, Сидорчук (Бельханда, 101), Ленс — Кравець (Гусєв, 75)

Шахтар: Пятов — Срна, Кучер (Кривцов, 45+2), Ракицький, Шевчук — Степаненко, Ілсіньо (Гладкий, 91) — Дуглас Коста, Тейшейра, Бернард (Тайсон, 69) — Адріано

Попередження: Кравець, Ярмоленко, Драгович, Риболовля, Хачеріді, Виду — Ілсіньо, Срна, Тайсон
Вилучення: Рибалка, 115
http://isport.ua/football/ukraine/32...i-penalti.html