Ще раз напишу а далі утримаюсь від доказування чогось по цьому питанню.
r - паразитний опір протікання, присутній завжди, але в ідеалі має прямувати до безкінечності;
L - ще один параметр ESL, залежити від конструкціїї обложок конденсатора і який особливо починає проявляти себе на частотах вже поближче до мегагерцових. Для спрощення поки не беремо до уваги.
R - власне і характеризує параметр ESR. Збільшується через поганий контакт обложок конденсатора з його виводами. В ідеалі повинен прямувати до нуля,
але ніколи не допрямує, бо ще й самі обложки любого конденсатора також мають певний опір.
Тепер ловіть момент: якщо опір R одного з паралельно включених конденсаторів по якійсь причині збільшується, то конденсатор пропорційно гірше виконує свої функції (в нашому випадку згладжує пульсації), навіть до повного припинення свого впливу на роботу схеми. Паралельно поставлений справний конденсатор успішно справиться зі своєю задачею. Образно кажучи, це як підпори якогось моста: одна гнила і дряхла - біля неї інша нова її підстраховує. Стару не обов'язково демонтувати, при умові що вона сама нагло не висить на мостові і не створює додаткового навантаження на нову опору (в нашому випадку це протікання дефектного конденсатора).
kreshnot якби конденсатори включались послідовно, я б подумав. Фактично R1=0.15 та R2=30 включені паралельно - який опір буде? Візьміть самий продвинутий ESR-метр і попробуйте зробити замір.
P.S.заздалегідь прошу не кидатись камінням. Я розумію що "самоуверенность дилетантов - предмет зависти профессионалов", тим більше в імпульсній схемотехніці, зокрема в схемотехніці ІБЖ. Інколи трапляєтьса що здавалося б очевидні речі не є такими: наприклад щось робиш для зменьшення пульсацій (наприклад збільшуємо ємність на виході), а в результаті отримуєш повне фіаско по стабілізації та якості вихідної напруги.