Привіт, я з України. І я померла ВЧОРА.
Не буквально.
Але це МОГЛО СТАТИСЯ.
Мені просто ПОЩАСТИЛО.
Пощастило народитися не в Бучі…
Пощастило провести свое дитинство не в Маріуполі…
Пощастило, що не в мій будинок в Київській області потрапила бомба…
Пощастило, що на журналістськіх фото зображене не моє понівечене тіло.
Це випадковість.
Лотерея.
Гра Всесвіту.
Кожен із українців міг бути убитий учора, тиждень тому або 24 лютого.
Просто тому що, ми народились і живемо тут.
І кожен з нас помирає всередині кожного дня.
Знову і ЗНОВУ.
Навіть перебуваючи в безпеці.